Провели чудову гру від першої до останньої хвилини
30 жовтня 2026 р.
|
Пресконференція головного тренера «Шахтаря» Арди Турана після перемоги над «Оболонню» (2:0)
– Добрий вечір усім! На моє переконання, від першої до останньої хвилини ми провели чудову гру. Дуже складно діяти проти команди, яка компактно та якісно обороняється у блоці 5–3–2. Ми намагалися часто міняти фланги, переводити м’яч з одного на інший. Я би хотів, щоб ми частіше використовували центральних півзахисників або напряму переводили м’яч від латераля до іншого латераля або від центрального захисника до вінгерів. Однак загалом я задоволений перебігом протистояння. Також хотів би, аби ми ще краще усвідомлювали цінність усіх тих моментів, що створюємо в останній третині поля, коли опиняємося у штрафному майданчику суперника. Проте я цілком усвідомлюю той насичений період, який нам доводиться зараз проживати, скільки нас оточує логістичних та інших подібних труднощів. Тому я можу лише подякувати своїм гравцям за самовіддачу, здобутий результат, позитивні емоції. І з огляду на цей насичений, інтенсивний період хочу привітати їх із заслуженою перемогою.
– Сьогоднішня гра частково була схожа на матч із «Зорею», і до 70-ї хвилини рахунок був 0:0. Однак ви раніше, на відміну від попередньої зустрічі, зробили заміни, які спрацювали та принесли бажаний результат. Чи вважаєте це своєю основною перемогою як тренера?
– Ні, у жодному разі. Мої гравці виконали сьогоднішні настанови на цю гру чудово, на моє переконання. Разом із тим у протистоянні з луганською «Зорею» я також можу пригадати шість-сім явних гольових нагод, які ми тоді, на жаль, не зуміли реалізувати. Дуже важливо, аби фінальний рахунок на табло – і я весь час наголошую на цьому – не обманював нас. Тому найперше для мене важливим є дотримання нашої ігрової стилістики, і вже разом із цим, переконаний, на довгій дистанції прийде позитивний результат. У нас дуже багато молодих гравців у ростері, тому найважливіше, що ми можемо зробити, – розвивати їх і давати їм правильні тактичні напрацювання, яких вони зможуть дотримуватися.
– Вісім років бразильців із «Шахтаря» не викликали до національної збірної Бразилії. Ваші вчорашні емоції було показано в соцмережах, тож що це означає для вас як тренера та для хлопців? І хто, на вашу думку, може отримати виклик наступним?
– Щодо другої частини запитання. Коли Алла Грам не зміг потрапити до фінальної заявки збірної на чемпіонат світу, я також був дуже цим засмучений. Постійно наголошую на тому, що насамперед вони – мої брати, і намагаюся проживати разом із ними всі їхні життєві моменти, як позитивні, так і негативні. Коли в когось із моїх підопічних народжувалися перші діти, коли Ізакі робив пропозицію дівчині, коли Мендоза забивав перший гол у Лізі чемпіонів, я завжди намагався бути поруч і розділяти з ними ці емоції. Передусім не як головний тренер, а як старший брат. Щодо тієї частини запитання, яка стосується потенційного виклику до збірної Бразилії, то я переконаний, що всі бразильці, які є в нашому складі, мають такий шанс і цілком здатні його заслужити. Найближче до цього наразі Кауан Еліас, Педро Енріке та Вінісіус Тобіас. Водночас у нас ціла плеяда молодих виконавців, таких як Бруніньйо та Раян, які також заслуговують на виклик до національної збірної. Вони вже пройшли різні вікові категорії збірних, тому не маю жодних сумнівів щодо їхнього потенціалу. Для мене це певною мірою лише питання часу.
– Пане Арда, чому центральні нападники так мало забивають, а також чому в команди сьогодні так довго не виходило відзначитися?
– Найважливіше, що потрібно усвідомлювати, це те, що ми граємо правильно, згідно з тим баченням футболу, якого дотримуємося. Якщо вас цікавить конкретна причина, чому наші центральні нападники відзначаються так мало, то вона пов’язана безпосередньо з тим, що саме я підштовхую їх до того, аби вони більше присвячували себе оборонній роботі, коли ми намагаємося пресингувати суперника під час його виходу з оборони. Саме я даю їм подібні вказівки. Однак це загалом не применшує їхнього впливу на гру й того, наскільки вони важливі в наших командних побудовах. Ми продовжуємо рухатися згідно з тим баченням футболу, якого дотримуємося. Можливо, за такої конфігурації наші нападники будуть менш забивними, ніж до цього звикли в сучасному футболі, та найважливіше, аби ми грали правильно, а не просто здобували перемоги без належної гри.
– Запитання про Аліссона. Сьогодні ви випустили його на заміну, і він оформив дубль. Що саме ви хотіли бачити з його появою на полі? І наскільки важливо для нього отримувати ігровий час перед відʼїздом до збірної Бразилії?
– Аліссон Сантана з кожним днем і кожною грою стає дедалі сильнішим виконавцем, і ми дуже раді мати його у своєму складі. Його вплив на гру, безумовно, колосальний, і цим я не відкрию жодної таємниці. Він у будь-якому разі входить у мої плани, і я переконаний, що наявний у нього ігровий запал в останніх матчах за «Шахтар» напередодні поєдинків збірної може додати йому ще більше впевненості, хоча, гадаю, що її йому і так не бракує.
– Уболівальники оцінюють тренера за результатами, однак значна частина вашої роботи залишається за межами футбольного поля. Яким є ваше найважливіше досягнення як тренера, що його неможливо побачити на табло?
– Для мене найважливішим досягненням, якого не можна виміряти фінальним рахунком на табло, є можливість залишити по собі велич і певний слід в історії. Тобто мати можливість працювати з кількома різними виконавцями та бути для них близьким соратником, а певною мірою братом. Не вірю в концепт ротації, про який так люблять говорити. Я вірю в концепт єдиної родини. І це 24 гравці, які однаково поважають один одного, готові битися один за одного та об’єднані між собою в одному колективі. Саме таку частину футбольної спадщини я хотів би по собі залишити, і для мене це значно важливіше за рахунок на табло.
– Сьогоднішня гра частково була схожа на матч із «Зорею», і до 70-ї хвилини рахунок був 0:0. Однак ви раніше, на відміну від попередньої зустрічі, зробили заміни, які спрацювали та принесли бажаний результат. Чи вважаєте це своєю основною перемогою як тренера?
– Ні, у жодному разі. Мої гравці виконали сьогоднішні настанови на цю гру чудово, на моє переконання. Разом із тим у протистоянні з луганською «Зорею» я також можу пригадати шість-сім явних гольових нагод, які ми тоді, на жаль, не зуміли реалізувати. Дуже важливо, аби фінальний рахунок на табло – і я весь час наголошую на цьому – не обманював нас. Тому найперше для мене важливим є дотримання нашої ігрової стилістики, і вже разом із цим, переконаний, на довгій дистанції прийде позитивний результат. У нас дуже багато молодих гравців у ростері, тому найважливіше, що ми можемо зробити, – розвивати їх і давати їм правильні тактичні напрацювання, яких вони зможуть дотримуватися.
– Вісім років бразильців із «Шахтаря» не викликали до національної збірної Бразилії. Ваші вчорашні емоції було показано в соцмережах, тож що це означає для вас як тренера та для хлопців? І хто, на вашу думку, може отримати виклик наступним?
– Щодо другої частини запитання. Коли Алла Грам не зміг потрапити до фінальної заявки збірної на чемпіонат світу, я також був дуже цим засмучений. Постійно наголошую на тому, що насамперед вони – мої брати, і намагаюся проживати разом із ними всі їхні життєві моменти, як позитивні, так і негативні. Коли в когось із моїх підопічних народжувалися перші діти, коли Ізакі робив пропозицію дівчині, коли Мендоза забивав перший гол у Лізі чемпіонів, я завжди намагався бути поруч і розділяти з ними ці емоції. Передусім не як головний тренер, а як старший брат. Щодо тієї частини запитання, яка стосується потенційного виклику до збірної Бразилії, то я переконаний, що всі бразильці, які є в нашому складі, мають такий шанс і цілком здатні його заслужити. Найближче до цього наразі Кауан Еліас, Педро Енріке та Вінісіус Тобіас. Водночас у нас ціла плеяда молодих виконавців, таких як Бруніньйо та Раян, які також заслуговують на виклик до національної збірної. Вони вже пройшли різні вікові категорії збірних, тому не маю жодних сумнівів щодо їхнього потенціалу. Для мене це певною мірою лише питання часу.
– Пане Арда, чому центральні нападники так мало забивають, а також чому в команди сьогодні так довго не виходило відзначитися?
– Найважливіше, що потрібно усвідомлювати, це те, що ми граємо правильно, згідно з тим баченням футболу, якого дотримуємося. Якщо вас цікавить конкретна причина, чому наші центральні нападники відзначаються так мало, то вона пов’язана безпосередньо з тим, що саме я підштовхую їх до того, аби вони більше присвячували себе оборонній роботі, коли ми намагаємося пресингувати суперника під час його виходу з оборони. Саме я даю їм подібні вказівки. Однак це загалом не применшує їхнього впливу на гру й того, наскільки вони важливі в наших командних побудовах. Ми продовжуємо рухатися згідно з тим баченням футболу, якого дотримуємося. Можливо, за такої конфігурації наші нападники будуть менш забивними, ніж до цього звикли в сучасному футболі, та найважливіше, аби ми грали правильно, а не просто здобували перемоги без належної гри.
– Запитання про Аліссона. Сьогодні ви випустили його на заміну, і він оформив дубль. Що саме ви хотіли бачити з його появою на полі? І наскільки важливо для нього отримувати ігровий час перед відʼїздом до збірної Бразилії?
– Аліссон Сантана з кожним днем і кожною грою стає дедалі сильнішим виконавцем, і ми дуже раді мати його у своєму складі. Його вплив на гру, безумовно, колосальний, і цим я не відкрию жодної таємниці. Він у будь-якому разі входить у мої плани, і я переконаний, що наявний у нього ігровий запал в останніх матчах за «Шахтар» напередодні поєдинків збірної може додати йому ще більше впевненості, хоча, гадаю, що її йому і так не бракує.
– Уболівальники оцінюють тренера за результатами, однак значна частина вашої роботи залишається за межами футбольного поля. Яким є ваше найважливіше досягнення як тренера, що його неможливо побачити на табло?
– Для мене найважливішим досягненням, якого не можна виміряти фінальним рахунком на табло, є можливість залишити по собі велич і певний слід в історії. Тобто мати можливість працювати з кількома різними виконавцями та бути для них близьким соратником, а певною мірою братом. Не вірю в концепт ротації, про який так люблять говорити. Я вірю в концепт єдиної родини. І це 24 гравці, які однаково поважають один одного, готові битися один за одного та об’єднані між собою в одному колективі. Саме таку частину футбольної спадщини я хотів би по собі залишити, і для мене це значно важливіше за рахунок на табло.