Перемога вражаюча, однак є слабкі місця, над якими маємо також попрацювати
Monday, August 3, 2026
|
Пресконференція головного тренера «Шахтаря» Арди Турана після матчу УПЛ з «Кудрівкою» (5:1)
– Важливо наголосити від самого початку, що ми знаходимося на стадії підготовки. Для нас передсезонна підготовка не завершилася перебуванням на зборах, ми свідомо взяли на себе ризик, що триватиме приблизно п’ять-шість тижнів, протягом яких дамо футболістам максимальні фізичні навантаження, аби до вересневих матчів вони могли підійти в якомога кращих ігрових кондиціях, тому це теж певною мірою може впливати на результат. У будь-якому разі, оцінюючи перебіг подій сьогодні, я майже цілковито задоволений тим, що відбувалося в першому таймі, окрім одного конкретного моменту. У другому таймі, попри забиті мʼячі у ворота суперника, ми трохи втратили звʼязок на полі з огляду на нашу побудову, та я дуже задоволений тим, як команда відреагувала на ситуацію. Користуючись нагодою, хотів би привітати Кауана Еліаса із першим хет-триком у карʼєрі, Глейкера Мендозу та Олександра Караваєва із дебютом за «Шахтар». Я дуже радий тому, що вони сьогодні вперше приміряли на себе футболку «гірників», наскільки вони дали нам добру енергію, і щиро сподіваюся, що вони дуже допоможуть нам на дистанції цього сезону.
– Як оціните вихід Караваєва та Мендози й наскільки швидко вони зможуть інтегруватися у вашу ігрову модель? І казали, що «Шахтар» проводитиме свої домашні матчі Ліги чемпіонів у Лондоні, тож чи це остаточно ухвалене рішення і на якому стадіоні тоді гратиме команда?
– Розпочну з другої частини вашого запитання – про нашу майбутню локацію на матчі Ліги чемпіонів: із цим запитанням краще зверніться до Сергія Палкіна або Дарійо Срни. Після того як локацію справді буде підтверджено, я зможу дати відповідь. В усякому разі, де б це не відбувалося, будемо раді бачити всіх українських уболівальників і дуже розраховуємо на уболівальників «Шахтаря», на їхню підтримку й ту чудову атмосферу, яку вони можуть подарувати нам у будь-якій частині світу, де б не довелося нашій команді проводити свої матчі.
Щодо новачків та їхньої інтеграції в систему. Почну із Олександра Караваєва. Зважаючи на його неймовірний, фантастичний досвід в УПЛ, то доцільніше говорити, як ми можемо адаптуватися під гравця такого досвіду з усіма його навичками. Особливо для нас корисними будуть його атакувальні здібності, уміння підключатися до атаки. Тому я взагалі не сумніваюся в його найшвидшій інтеграції в нашу систему, і вже можна було побачити на футбольному полі, наскільки чудово він розуміє ті патерни гри, що ми хочемо сповідувати. У Мендозі я бачу безмежно шалену кількість бажання. Він хоче якнайшвидше інтегруватися в нашу ігрову модель, де є дуже багато динаміки. Авжеж, йому потрібно вдосконалити певні аспекти розуміння нашої стилістики гри й загалом відточити автоматизм, що, мабуть, є одним із найпринциповіших моментів нашого малюнку гри. Я впевнений, що це лише питання часу, і невдовзі він зможе повністю інтегруватися та бути максимально корисним команді.
– Містере, скажіть, станом на сьогодні, на цю гру наскільки команда готова? Звісно, є мінуси, і ви їх добре бачите як тренер, але наразі як оціните своїх хлопців?
– Чесно відповім на ваше запитання: ми ще не до кінця готові, у нас є аспекти, над якими ми маємо попрацювати та які маємо вдосконалити. Насамперед це стосується ухвалення рішень, особливо в останній третині поля. Ми створюємо багато небезпечних нагод, однак мусимо краще усвідомлювати їхню цінність та з якомога кращим коефіцієнтом реалізовувати ті шанси, що створюємо. Я повністю задоволений нашою системою, тим, як вона вибудована й налагоджена, однак у певні моменти нам трохи бракує гостроти та рішучості. Переконаний, ми над цим попрацюємо і зуміємо це відточити до кращого рівня. Також необхідно буде наголосити в розмові з футболістами, наскільки важливим є правильний захист, – ми сьогодні пропустили зі стандартної ситуації, що мене дуже не влаштовує. І насправді я надзвичайно здивований цим, тож можу гарантувати, що на цю тему ми проведемо вельми ґрунтовні розмови. І важливо наголосити, що рахунок 5:1 не має вводити в оману. Так, перемога вражаюча, однак є слабкі місця, над якими маємо також попрацювати.
– Яке завдання ставить керівництво і ви як тренер, яких цілей має досягти команда в Лізі чемпіонів?
– Насправді цілі нашого менеджменту та мої не відрізняються. Я завжди наголошую, що ми – одна команда, одна родина, цінності та бачення нашого майбутнього в нас цілковито перетинаються. Як відомо, Україна вже пʼятий рік знаходиться у стані повномасштабної війни, єврокубкові матчі дуже ускладнені логістикою та іншими супутніми моментами. Власне, ЛНЗ, «Полісся», «Динамо» вкотре мали змогу це відчути. До речі, хочу відзначити те, який перформанс продемонстрували українські команди останніми тижнями: ЛНЗ у драматичній серії пенальті поступилося бельгійському «Генту», «Копенгаген» також створив цікаву перестрілку з «Поліссям», «Динамо» намагається продовжувати зберігати свій шлях у європейських турнірах. Тому для команд, таких як ми, це дійсно важке випробування. Я в жодному разі не хочу, щоб це сприймалося як виправдання, і ми не сприймаємо це як виправдання. Тому, відповідаючи на ваше запитання, наша ціль – фінішувати в топ-24. Це не мрія. Важливо наголосити, це – наша ціль. Більше того, якби ми мали змогу грати на «Донбас Арені», я би стверджував як про доконаний факт, що ми фінішуємо в топ-24 команд основного етапу Ліги чемпіонів. На жаль, через те, що ми досі не маємо підтвердженого домашнього стадіону і з огляду на загалом усі обставини, що нас супроводжують, я не можу стверджувати це зі стовідсотковою імовірністю. Зрештою Руслан Ротань, Віталій Пономарьов та Ігор Костюк не дадуть збрехати, вони теж мали змогу відчути цей режим подорожей, що займають добу, та намагатися підготувати команду до цього, довести до оптимальної форми, щоб вона змогла показати максимум на євроарені, – це дуже непросто. Для нас можливість представляти Україну на міжнародній арені, мати змогу продовжувати цю європейську мрію вже є величезним досягненням. Однак ми не бажаємо зупинятися на цьому й прагнемо розвивати цю ціль.
– Чи можете ви розповісти про стан усіх травмованих гравців?
– Краще запитайте про це в нашого медичного департаменту. Вони ніколи не втручаються у мою роботу, водночас я поважаю їх і намагаюся ніколи не втручатися у їхню роботу.
– Це тільки початок сезону, але кожна гра є важливою для українських уболівальників в умовах війни. Тож чого побажаєте українцям, які живуть у такій важкій ситуації?
– Найперше хочу сказати, що в житті жодна перемога на футбольному полі чи жодна поразка не важить стільки, скільки усмішка на обличчях людей. І будь-яка річ у цьому світі, особливо футбол, не вартує більше за життя. Разом з тим футбол ніколи не буде дорівнювати війні й ніколи не зможе перекреслити її пагубні наслідки. Однак це та розвага, що допомагає людям трохи відволіктися в ці складні часи, і я сподіваюся, футбол і надалі продовжуватиме служити для них подібним інструментом. Я – із українськими вболівальниками, моє серце – з ними. Щиро співпереживаю їх жахіттям і маю надію, що війна завершиться якомога швидше, чого я щиро бажаю всьому українському народу. Як я сказав, ніщо не зможе повністю перекреслити жахіття війни, так само жодна річ у світі не має такої ваги, як людське життя. На моє переконання, війни – це для лідерів, а не для нас, простих людей. Тому я можу побажати лише мирного неба, втілення всіх мрій і того, щоб кожен українець зміг проживати своє найкраще життя.
– Як оціните вихід Караваєва та Мендози й наскільки швидко вони зможуть інтегруватися у вашу ігрову модель? І казали, що «Шахтар» проводитиме свої домашні матчі Ліги чемпіонів у Лондоні, тож чи це остаточно ухвалене рішення і на якому стадіоні тоді гратиме команда?
– Розпочну з другої частини вашого запитання – про нашу майбутню локацію на матчі Ліги чемпіонів: із цим запитанням краще зверніться до Сергія Палкіна або Дарійо Срни. Після того як локацію справді буде підтверджено, я зможу дати відповідь. В усякому разі, де б це не відбувалося, будемо раді бачити всіх українських уболівальників і дуже розраховуємо на уболівальників «Шахтаря», на їхню підтримку й ту чудову атмосферу, яку вони можуть подарувати нам у будь-якій частині світу, де б не довелося нашій команді проводити свої матчі.
Щодо новачків та їхньої інтеграції в систему. Почну із Олександра Караваєва. Зважаючи на його неймовірний, фантастичний досвід в УПЛ, то доцільніше говорити, як ми можемо адаптуватися під гравця такого досвіду з усіма його навичками. Особливо для нас корисними будуть його атакувальні здібності, уміння підключатися до атаки. Тому я взагалі не сумніваюся в його найшвидшій інтеграції в нашу систему, і вже можна було побачити на футбольному полі, наскільки чудово він розуміє ті патерни гри, що ми хочемо сповідувати. У Мендозі я бачу безмежно шалену кількість бажання. Він хоче якнайшвидше інтегруватися в нашу ігрову модель, де є дуже багато динаміки. Авжеж, йому потрібно вдосконалити певні аспекти розуміння нашої стилістики гри й загалом відточити автоматизм, що, мабуть, є одним із найпринциповіших моментів нашого малюнку гри. Я впевнений, що це лише питання часу, і невдовзі він зможе повністю інтегруватися та бути максимально корисним команді.
– Містере, скажіть, станом на сьогодні, на цю гру наскільки команда готова? Звісно, є мінуси, і ви їх добре бачите як тренер, але наразі як оціните своїх хлопців?
– Чесно відповім на ваше запитання: ми ще не до кінця готові, у нас є аспекти, над якими ми маємо попрацювати та які маємо вдосконалити. Насамперед це стосується ухвалення рішень, особливо в останній третині поля. Ми створюємо багато небезпечних нагод, однак мусимо краще усвідомлювати їхню цінність та з якомога кращим коефіцієнтом реалізовувати ті шанси, що створюємо. Я повністю задоволений нашою системою, тим, як вона вибудована й налагоджена, однак у певні моменти нам трохи бракує гостроти та рішучості. Переконаний, ми над цим попрацюємо і зуміємо це відточити до кращого рівня. Також необхідно буде наголосити в розмові з футболістами, наскільки важливим є правильний захист, – ми сьогодні пропустили зі стандартної ситуації, що мене дуже не влаштовує. І насправді я надзвичайно здивований цим, тож можу гарантувати, що на цю тему ми проведемо вельми ґрунтовні розмови. І важливо наголосити, що рахунок 5:1 не має вводити в оману. Так, перемога вражаюча, однак є слабкі місця, над якими маємо також попрацювати.
– Яке завдання ставить керівництво і ви як тренер, яких цілей має досягти команда в Лізі чемпіонів?
– Насправді цілі нашого менеджменту та мої не відрізняються. Я завжди наголошую, що ми – одна команда, одна родина, цінності та бачення нашого майбутнього в нас цілковито перетинаються. Як відомо, Україна вже пʼятий рік знаходиться у стані повномасштабної війни, єврокубкові матчі дуже ускладнені логістикою та іншими супутніми моментами. Власне, ЛНЗ, «Полісся», «Динамо» вкотре мали змогу це відчути. До речі, хочу відзначити те, який перформанс продемонстрували українські команди останніми тижнями: ЛНЗ у драматичній серії пенальті поступилося бельгійському «Генту», «Копенгаген» також створив цікаву перестрілку з «Поліссям», «Динамо» намагається продовжувати зберігати свій шлях у європейських турнірах. Тому для команд, таких як ми, це дійсно важке випробування. Я в жодному разі не хочу, щоб це сприймалося як виправдання, і ми не сприймаємо це як виправдання. Тому, відповідаючи на ваше запитання, наша ціль – фінішувати в топ-24. Це не мрія. Важливо наголосити, це – наша ціль. Більше того, якби ми мали змогу грати на «Донбас Арені», я би стверджував як про доконаний факт, що ми фінішуємо в топ-24 команд основного етапу Ліги чемпіонів. На жаль, через те, що ми досі не маємо підтвердженого домашнього стадіону і з огляду на загалом усі обставини, що нас супроводжують, я не можу стверджувати це зі стовідсотковою імовірністю. Зрештою Руслан Ротань, Віталій Пономарьов та Ігор Костюк не дадуть збрехати, вони теж мали змогу відчути цей режим подорожей, що займають добу, та намагатися підготувати команду до цього, довести до оптимальної форми, щоб вона змогла показати максимум на євроарені, – це дуже непросто. Для нас можливість представляти Україну на міжнародній арені, мати змогу продовжувати цю європейську мрію вже є величезним досягненням. Однак ми не бажаємо зупинятися на цьому й прагнемо розвивати цю ціль.
– Чи можете ви розповісти про стан усіх травмованих гравців?
– Краще запитайте про це в нашого медичного департаменту. Вони ніколи не втручаються у мою роботу, водночас я поважаю їх і намагаюся ніколи не втручатися у їхню роботу.
– Це тільки початок сезону, але кожна гра є важливою для українських уболівальників в умовах війни. Тож чого побажаєте українцям, які живуть у такій важкій ситуації?
– Найперше хочу сказати, що в житті жодна перемога на футбольному полі чи жодна поразка не важить стільки, скільки усмішка на обличчях людей. І будь-яка річ у цьому світі, особливо футбол, не вартує більше за життя. Разом з тим футбол ніколи не буде дорівнювати війні й ніколи не зможе перекреслити її пагубні наслідки. Однак це та розвага, що допомагає людям трохи відволіктися в ці складні часи, і я сподіваюся, футбол і надалі продовжуватиме служити для них подібним інструментом. Я – із українськими вболівальниками, моє серце – з ними. Щиро співпереживаю їх жахіттям і маю надію, що війна завершиться якомога швидше, чого я щиро бажаю всьому українському народу. Як я сказав, ніщо не зможе повністю перекреслити жахіття війни, так само жодна річ у світі не має такої ваги, як людське життя. На моє переконання, війни – це для лідерів, а не для нас, простих людей. Тому я можу побажати лише мирного неба, втілення всіх мрій і того, щоб кожен українець зміг проживати своє найкраще життя.