Важливо, яку гру ми демонструємо в обороні
Sunday, March 15, 2026
|
Пресконференція головного тренера «Шахтаря» Арди Турана після матчу УПЛ з «Металістом 1925» (1:0)
– Говорячи про сьогоднішній матч, хотів би почати з того, що я безмежно поважаю «Металіст 1925» та їхнього головного тренера, надзвичайно захоплююся тією роботою, яку він виконує. «Металіст 1925», «Шахтар» та ЛНЗ – це трійка команд з найменшою кількістю пропущених мʼячів. Тобто до цього матчу і в нас, і в «Металіста 1925» було по 12 пропущених голів, у ЛНЗ – 11. Звісно ж, ми очікували дуже непростого протистояння, знали, що наш суперник найчастіше намагається виходити з оборони в системі 3–1–6, також латералі беруть дуже активну участь, намагаючись просувати мʼяч у центрі поля. Тому ми знали, якими будуть наші тактичні рішення, намагалися ізолювати подібні просування мʼяча. Важливо зауважити і про наші фізичні кондиції: ми були не в оптимальній формі. Не хочу вкотре повторювати, тому що це ніби виправдання, але просто для вашого розуміння: у пʼятницю вночі ми провели п’ять-шість годин на польському кордоні, бо нас змусили чекати прикордонники сусідньої держави, авжеж ми не могли повністю функціонально підготувати своїх гравців. Наш підхід полягає в тому, що ми демонструємо максимум фізичних кондицій, аби наша система могла функціонувати на всі 100 відсотків. Тому в нападі ми, звісно, не виявили тієї феєрії, якої від нас зазвичай усі очікують, проте щодо наших оборонних редутів і захисної роботи я не маю жодних нарікань. Хочу лише щиро подякувати своїм гравцям та поаплодувати їм за виконану роботу. Разом з тим ми втратили одного з основних центральних захисників – він вилетів через ушкодження, тож усі ці обставини накопичувалися і, звісно ж, не давали нам якихось переваг перед сьогоднішнім протистоянням. Проте, що б не трапилося, я радий, що ми в непростому матчі, у дійсно складному двобої зуміли здобути такі важливі три очки.
– Уже не в першому поєдинку ви забиваєте після 60-ї хвилини. Це вже якась систематичність чи просто ваші ротації? Ви хотіли провести заміну, але затримали гравців, і після кутового дістали право на пенальті.
– Насправді це стосується не безпосередньо забитого мʼяча, а нашого бачення гри і тих точкових замін, які я хотів провести, спостерігаючи за перебігом матчу в режимі реального часу. Це свідомий вибір: ми змінили двох центральних півзахисників, оскільки хотіли додати більше динаміки в середині поля. Вихід Артема Бондаренка означав, насамперед, дуже багато досвіду, яким він володіє, його контроль гри, адже, попри свій доволі юний вік, він може багато дати завдяки своєму безмежному досвіду в українському чемпіонаті. Ізакі просто перебуває в чудовій формі, тому такий сплав молодості й досвіду я хотів додати грі, аби освіжити центр поля. І я цілковито задоволений тим, як вони вписалися в нашу командну побудову, особливо Артем Бондаренко. Укотре хотів би його відзначити, тому що він надзвичайно важливий гравець для наших командних побудов і сьогодні дійсно дав той потрібний досвід, запит на який зʼявляється на пізніх етапах таких складних матчів. І щодо безпосередньо пенальті, то я трохи притримав заміну, оскільки Педріньйо – наш штатний пенальтист у більшості матчів, тож я був переконаний, що він реалізує свою нагоду. Та холоднокровність, з якою він виконав одинадцятиметровий удар, дійсно вражає. Я радію, що трішки притримав цю заміну.
– На жаль, ми продовжуємо говорити про логістичні проблеми, але така реальність. Наскільки взагалі це важко?
– Так, подорожі нас дуже втомлюють, проте важливо розуміти, і всі це усвідомлюють, що ми не маємо вибору, і гравці, і медичний штаб, і ті, хто нас супроводжує, насправді роблять фантастичну роботу, аби продовжувати забезпечувати життєдіяльність команди максимально ефективно. Тому для мене в цій фазі сезону надзвичайно важливо те, яку гру ми демонструємо в обороні. Бо навіть найкращі гравці світу зазвичай активно проводять з мʼячем дві-три хвилини матчу, а весь інший час їм доводиться захищатися і бігати без мʼяча. І дуже важливо, що за той час, що я працюю в «Шахтарі», ми зуміли донести цю думку нашим гравцям, і зараз вони набагато краще сприймають саму ідею руху в обороні як таку. Я просто можу поділитися власним досвідом: мені також довелося значну частину карʼєри грати в командах, які в момент боротьби за титули дуже великий акцент робили на якісній грі в обороні, тому деколи доводиться проводити матчі так. Не завжди ви можете взяти гору за рахунок гольової феєрії та яскравої гри в атаці. І я направду засмучений і трошки злий, що ми повинні були проводити матч сьогодні, разом з тим поважаю Українську асоціацію футболу, знаю, що попереду на збірну чекає плейоф відбору на чемпіонат світу, і сподіваюсь, що в України буде два матчі – зі Швецією і наступним суперником. Та все ж таки, на моє переконання, проведення нашої гри сьогодні було не зовсім доречним з огляду на наші фізичні кондиції. У будь-якому разі я приймаю це як належне і ми просто намагаємося працювати в тих обставинах, що є.
– Як вважаєте, чому не вдається забити раніше та закрити гру ще в першому таймі?
– «Металіст 1925» надзвичайно якісна команда, і ми раді, по-перше, не пропустити, по-друге, самі відзначитися. Повірте, три очки дають так само за перемогу, де були голи після 60-ї хвилини або пізніше, це не грає дуже великої ролі.
– Ви були футболістом, який грав з дуже великою внутрішньою енергією та характером. Тож тепер, коли ви дивитеся на поле й на гравців у ролі досвідченого футбольного фахівця, що для вас показує справжню силу команди: талант, тактика чи та сила духу, яка часто вирішує долю матчу?
– На моє переконання, надзвичайно фантастичною стороною гри мільйонів є те, що ми маємо можливість комбінувати всі зазначені вами аспекти. Іноді гору бере тактика, іноді – індивідуальна майстерність футболістів, іноді просто потрібно грати так, як ми грали в 10 років у себе на вулиці. Наприклад, це протистояння, передусім, ми вирішували завдяки єдиноборствам, дуелям і дуже інтенсивній фізичній боротьбі. Матч із познанським «Лехом» нам вдалося вирішити якісною грою на контратаках і вільних просторах, що ми змогли створити, зустрічаючи суперника. Поєдинок до того, з «Олександрією», ми зуміли вирішити на свою користь завдяки постійному перебуванню з мʼячем та максимальному намаганню домінувати в останній третині поля суперника. Футбол дійсно вирізняється з-поміж усіх видів спорту тим, що є можливість комбінувати надзвичайно велику кількість сценаріїв, і кожен з них у тому чи іншому протистоянні може бути успішним. У цьому все диво цього моменту – іноді ти справді можеш не знати, якого сценарію очікувати, однак найбільш неочікуваний сценарій може дати позитивні плоди. І щодо вашого запитання: так, ви згадали, що я був гравцем надзвичайних емоцій та надзвичайної пристрасті, але забули, що я був дуже талановитим гравцем.
– У вас дуже висока конкуренція в атаці. Чи довго думали над тим, що саме Траоре вийде в старті?
– Ще після нашого протистояння з «Лехом» я сказав йому за присутності всіх гравців, що він вийде в наступному матчі з «Металістом 1925». У нас в обоймі понад 20 однаково якісних футболістів, у нас кілька надзвичайно якісних центральних нападників, які мають різні ігрові характеристики, і кожен з них може позмагатися з іншим. Тому важливо правильно використовувати їх у тому чи іншому командному баченні побудови гри. Ми знали, що «Металіст 1925» дуже часто намагається створювати ситуації, де 10 їхніх гравців пресингують 10 гравців суперника, тому в подібних епізодах для нас, авжеж, найбільш дієвим в українському чемпіонаті був би фактурний форвард – такий як Лассіна Траоре, який може поборотися за мʼяч, притримати, зіграти корпусом. Я однаково розраховую на всіх своїх гравців. А якщо ви хочете, то можете долучитися до мене, і разом дискутуватимемо про це.
– Уже не в першому поєдинку ви забиваєте після 60-ї хвилини. Це вже якась систематичність чи просто ваші ротації? Ви хотіли провести заміну, але затримали гравців, і після кутового дістали право на пенальті.
– Насправді це стосується не безпосередньо забитого мʼяча, а нашого бачення гри і тих точкових замін, які я хотів провести, спостерігаючи за перебігом матчу в режимі реального часу. Це свідомий вибір: ми змінили двох центральних півзахисників, оскільки хотіли додати більше динаміки в середині поля. Вихід Артема Бондаренка означав, насамперед, дуже багато досвіду, яким він володіє, його контроль гри, адже, попри свій доволі юний вік, він може багато дати завдяки своєму безмежному досвіду в українському чемпіонаті. Ізакі просто перебуває в чудовій формі, тому такий сплав молодості й досвіду я хотів додати грі, аби освіжити центр поля. І я цілковито задоволений тим, як вони вписалися в нашу командну побудову, особливо Артем Бондаренко. Укотре хотів би його відзначити, тому що він надзвичайно важливий гравець для наших командних побудов і сьогодні дійсно дав той потрібний досвід, запит на який зʼявляється на пізніх етапах таких складних матчів. І щодо безпосередньо пенальті, то я трохи притримав заміну, оскільки Педріньйо – наш штатний пенальтист у більшості матчів, тож я був переконаний, що він реалізує свою нагоду. Та холоднокровність, з якою він виконав одинадцятиметровий удар, дійсно вражає. Я радію, що трішки притримав цю заміну.
– На жаль, ми продовжуємо говорити про логістичні проблеми, але така реальність. Наскільки взагалі це важко?
– Так, подорожі нас дуже втомлюють, проте важливо розуміти, і всі це усвідомлюють, що ми не маємо вибору, і гравці, і медичний штаб, і ті, хто нас супроводжує, насправді роблять фантастичну роботу, аби продовжувати забезпечувати життєдіяльність команди максимально ефективно. Тому для мене в цій фазі сезону надзвичайно важливо те, яку гру ми демонструємо в обороні. Бо навіть найкращі гравці світу зазвичай активно проводять з мʼячем дві-три хвилини матчу, а весь інший час їм доводиться захищатися і бігати без мʼяча. І дуже важливо, що за той час, що я працюю в «Шахтарі», ми зуміли донести цю думку нашим гравцям, і зараз вони набагато краще сприймають саму ідею руху в обороні як таку. Я просто можу поділитися власним досвідом: мені також довелося значну частину карʼєри грати в командах, які в момент боротьби за титули дуже великий акцент робили на якісній грі в обороні, тому деколи доводиться проводити матчі так. Не завжди ви можете взяти гору за рахунок гольової феєрії та яскравої гри в атаці. І я направду засмучений і трошки злий, що ми повинні були проводити матч сьогодні, разом з тим поважаю Українську асоціацію футболу, знаю, що попереду на збірну чекає плейоф відбору на чемпіонат світу, і сподіваюсь, що в України буде два матчі – зі Швецією і наступним суперником. Та все ж таки, на моє переконання, проведення нашої гри сьогодні було не зовсім доречним з огляду на наші фізичні кондиції. У будь-якому разі я приймаю це як належне і ми просто намагаємося працювати в тих обставинах, що є.
– Як вважаєте, чому не вдається забити раніше та закрити гру ще в першому таймі?
– «Металіст 1925» надзвичайно якісна команда, і ми раді, по-перше, не пропустити, по-друге, самі відзначитися. Повірте, три очки дають так само за перемогу, де були голи після 60-ї хвилини або пізніше, це не грає дуже великої ролі.
– Ви були футболістом, який грав з дуже великою внутрішньою енергією та характером. Тож тепер, коли ви дивитеся на поле й на гравців у ролі досвідченого футбольного фахівця, що для вас показує справжню силу команди: талант, тактика чи та сила духу, яка часто вирішує долю матчу?
– На моє переконання, надзвичайно фантастичною стороною гри мільйонів є те, що ми маємо можливість комбінувати всі зазначені вами аспекти. Іноді гору бере тактика, іноді – індивідуальна майстерність футболістів, іноді просто потрібно грати так, як ми грали в 10 років у себе на вулиці. Наприклад, це протистояння, передусім, ми вирішували завдяки єдиноборствам, дуелям і дуже інтенсивній фізичній боротьбі. Матч із познанським «Лехом» нам вдалося вирішити якісною грою на контратаках і вільних просторах, що ми змогли створити, зустрічаючи суперника. Поєдинок до того, з «Олександрією», ми зуміли вирішити на свою користь завдяки постійному перебуванню з мʼячем та максимальному намаганню домінувати в останній третині поля суперника. Футбол дійсно вирізняється з-поміж усіх видів спорту тим, що є можливість комбінувати надзвичайно велику кількість сценаріїв, і кожен з них у тому чи іншому протистоянні може бути успішним. У цьому все диво цього моменту – іноді ти справді можеш не знати, якого сценарію очікувати, однак найбільш неочікуваний сценарій може дати позитивні плоди. І щодо вашого запитання: так, ви згадали, що я був гравцем надзвичайних емоцій та надзвичайної пристрасті, але забули, що я був дуже талановитим гравцем.
– У вас дуже висока конкуренція в атаці. Чи довго думали над тим, що саме Траоре вийде в старті?
– Ще після нашого протистояння з «Лехом» я сказав йому за присутності всіх гравців, що він вийде в наступному матчі з «Металістом 1925». У нас в обоймі понад 20 однаково якісних футболістів, у нас кілька надзвичайно якісних центральних нападників, які мають різні ігрові характеристики, і кожен з них може позмагатися з іншим. Тому важливо правильно використовувати їх у тому чи іншому командному баченні побудови гри. Ми знали, що «Металіст 1925» дуже часто намагається створювати ситуації, де 10 їхніх гравців пресингують 10 гравців суперника, тому в подібних епізодах для нас, авжеж, найбільш дієвим в українському чемпіонаті був би фактурний форвард – такий як Лассіна Траоре, який може поборотися за мʼяч, притримати, зіграти корпусом. Я однаково розраховую на всіх своїх гравців. А якщо ви хочете, то можете долучитися до мене, і разом дискутуватимемо про це.